- сполучитися
- = <<сполучити>>, <<сполучатися>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
сполучитися
Look at other dictionaries:
сполучитися — див. сполучатися … Український тлумачний словник
сполучитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
сполучення — я, с. 1) Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися. 2) Зв язок між віддаленими пунктами за допомогою яких небудь засобів пересування; можливість зв язку з ким , чим небудь. Паралельне сполучення. 3) рідко. Те саме, що … Український тлумачний словник
об'єднуватися — об єднатися 1) (у що утворювати одне ціле з яких н. окремих одиниць, ставати одним цілим), з єднуватися, з єднатися, згуртовуватися, згуртуватися, організовуватися, організуватися, гуртуватися, сполучатися, сполучитися 2) (навколо / біля / круг… … Словник синонімів української мови
